«Зламали пам’ятник воїнам АТО, змінили назву міста». Як окупанти готують Бердянськ до 9 травня?


З 27 лютого курортне місто на Азовському морі – Бердянськ – перебуває в окупації. Військові призначають своїх керівників комунальних закладів та установ з-поміж колаборантів, а наприкінці квітня розпочали активну підготовку до травневих свят. Про те, як змінюють місто напередодні 9 травня, проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» розповіли жителі Бердянська, які просять не розкривати своїх імен з міркувань безпеки.

Сітілайт у Бердянську, травень 2022 року

«Напередодні 1 травня запрацювали фонтани, суботники провели, в сквері імені Пушкіна та біля вічного вогню. Але їхній порядок – то лише руйнування. Зламали пам’ятник воїнам АТО, зняли м’який знак зі стели на в’їзді до Бердянська, щоб було по руськи «Бердянск». Але наші намалювали його знов, ще й дописали, що ми українське місто», – розповідає місцева жителька.

Окупаційні сили розташували по місту сітілайти до 9 травня, Бердянськ, травень 2022 року

Окупаційні сили розташували по місту сітілайти до 9 травня, Бердянськ, травень 2022 року

Про підготовку до Дня перемоги в одному з відеозвітів розповів і назначений російськими військовими міський голова Александр Сауленко. За словами бердянців, на більшості сітілайтів та білбордів окупаційна влада розташувала привітання до 9 травня російською мовою. Окрім рекламних об’єктів, окупанти створили тематичний мурал.

Білборди в окупованому Бердянську до 9 травня

Білборди в окупованому Бердянську до 9 травня

«Біля спорткомплексу намалювали оту «славнозвісну» бабусю з червоним прапором. Навіть виклали відео, де про це розповідає якийсь іноземний журналіст. Вони іноді завозять якихось (журналістів – ред.), і у нас на час їхніх «незалежних» зйомок зв’язок зникає», – зазначив бердянець.

Мурал з бабусею з прапором у Бердянську, травень 2022 року

Мурал з бабусею з прапором у Бердянську, травень 2022 року

Як повідомляють місцеві жителі, 7, 8, 9 та 10 травня влада окупантів оголосила вихідними днями в місті. Поки що, жодних святкових заходів не анонсували, але вони плануються. Це під час одного з брифінгів підтвердив Сауленко. Він також «запросив усіх долучитися до святкування російського Дня перемоги».

Прапор Росії та СРСР в окупованому Бердянську, травень 2022 року

Прапор Росії та СРСР в окупованому Бердянську, травень 2022 року

В українському Міноборони вважають, що російські військові можуть вдатися до провокацій чи активізувати обстріли по Україні у зв’язку зі святкуванням у Росії Дня перемоги 9 травня.

Подовжена комендантська година 9 травня триватиме в Запоріжжі, а також на Одещині. А мер Івано-Франківська Руслан Марцінків закликав містян перебувати вдома або за можливості виїхати з міста на 7, 8 і 9 травня з міркувань безпеки.

Водночас мер Києва Віталій Кличко оголосив, що 8 і 9 травня у столиці не будуть змінювати чи запроваджувати додаткові обмеження.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.

Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити загибель 3238 і поранення 3397 цивільних людей через повномасштабну війну Росії проти України. Це дані від 24 лютого до півночі 3 травня, повідомили в УВКПЛ ООН. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.



Джерело

Translate »