Які уроки засвоює Китай після вторгнення Путіна в Україну


Після вторгнення в Україну 24 лютого Москва зіштовхнулась із жорсткими економічними санкціями та потоком західної політичної та військової допомоги Києву, що стало несподіванкою для Кремля.

Китаю війна Росії в Україні вже продемонструвала низку повчальних моментів.

Політики в Пекіні уважно стежать за подальшою відповіддю Заходу на дії Москви, щоб краще зрозуміти ймовірну реакцію в разі китайського вторгнення в Тайвань, який Китай вважає своєю територією і погрожує напасти, якщо той відмовиться підкоритися його контролю.

Директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс 7 травня повідомив Financial Times, що жорстка реакція Заходу проти Москви стала несподіванкою для керівництва Китаю і може вплинути на його розрахунки щодо Тайваню. Поки що вторгнення Росії залишило Пекін «схвильованим» щодо російського вторгнення.

Проте Бернс додав, що він не вірить, що довготривале бажання президента Китаю Сі Цзіньпіна отримати контроль над Тайванем змінилося.

Тож які уроки Пекін засвоює з війни на території України?

Схоже, що китайське керівництво просуває ідею самозабезпечення. Ця тенденція вже існувала, але війна в Україні посилила її важливість для Пекіну. Тим часом китайські компанії обережно взаємодіють з російською економікою, незважаючи на те, що в лютому Сі Цзіньпін і президент Росії Володимир Путін оголосили про «безлімітне» партнерство між своїми країнами.

Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) на зустрічі з головою Китаю Сі Цзіньпіном у Пекіні 4 лютого 2022 року

У Пекіні наростає занепокоєння, що подібні до запроваджених проти Росії санкції та покарання можуть відсторонити економіку Китаю від західного ринку. Тому Радіо Свобода поговорило з Алісією Гарсіа-Ерреро, головною економісткою Азійсько-Тихоокеанського регіону з інвестиційного банку Natixis.

– Останнім часом ми бачили багато заголовків про те, що деякі менші китайські нафтопереробні заводи скуповують російську нафту за зниженою ціною. Як ви ставитеся до таких кроків і що це говорить нам про те, як Китай в подальшому буде підходити до боротьби з російською економікою?

– На це немає очевидної відповіді. На перший погляд – Китай дуже дружньо підходить до Росії. Якщо дивитися на слова, а не на справи, то наратив як офіційний, так і в ЗМІ є надзвичайно позитивним. Однак насправді Китай досить сильно вагається і дуже обережно уникає вторинних санкцій з боку Сполучених Штатів.

Алісія Гарсія-Ерреро

Алісія Гарсія-Ерреро

Стосовно банків – ми бачимо, що вони взагалі перестали пропонувати акредитиви Росії. З неофіційних даних ми також знаємо, що деякі менші китайські нафтопереробні заводи скуповують нафту часто за зниженою ціною. Проте для мене це не є великим доказом масової підтримки, тому що Індія робить те саме, як і багато інших країн. Тому я б не вважала це зміною гри.

Що може змінити гру – так це китайський експорт в Росію, але експорт правильних речей, тобто експорт напівпровідників – особливо комерційних і військових термоядерних напівпровідників – тому що ми знаємо, що Росія потребує цього для свого військового обладнання. Проте це може бути набагато важче відстежити.

Китай загалом діє дуже обережно. Якщо Пекіну потрібно буде піти на ризик, це буде там, де це найбільше потрібно Росії

З того, що ми можемо відстежити, я могла б стверджувати, що Китай загалом діє дуже обережно. Якщо Пекіну потрібно буде піти на ризик, це буде там, де це найбільше потрібно Росії, і я не думаю, що це імпорт енергії, тому що вони завжди можуть отримати це зі знижкою.

– Схоже, деякі інвестори залишають країну, і є повідомлення, що китайські регулятори провели екстрену нараду з китайськими та іноземними банками, щоб обговорити, як вони можуть захистити закордонні активи країни від потенційних майбутніх санкцій США, подібних до накладених на Росію за її вторгнення в Україну. Отже, як війна в Україні впливає на китайську економіку?

– Спершу ми маємо зауважити, що, крім Росії та війни, Китай переживає власне пекло через COVID-19, який є великим потрясінням для країни. Тому, на мій погляд, важко розмежовувати це. Набагато більшими ударами є COVID-19 та спричинені ним локдауни. Тож навіть якщо неоднозначна позиція Китаю щодо війни в Україні могла б вплинути на економіку Китаю, ми могли б цього не помітити через масштаб впливу COVID-19.

Проте, крім цього безпосереднього впливу, був досить великий відтік інвесторів з Китаю у березні та квітні. Тож можна вважати це за ознаку того, що інвестори побоюються санкцій, але я думаю, що є багато інших причин, щоб це пояснити. Наприклад, різниця в прибутковості зі Сполученими Штатами зникла, тому що Китай вже перевищив дохід від американських облігацій внутрішніх державних позик на 3 відсотки, тому просто не має особливого сенсу зберігати свої китайські суверенні облігації зараз, коли валюта знецінюється. Тому мені важко сказати, що Китай дійсно страждає через свою позицію щодо України. Я би радше сказала, що Пекін переживає через те, що може статися з Китаєм через Україну, але це не обов’язково відбудеться негайно.

Солдати тренуються під час військових навчань на півночі Тайваню в січні 2021 року

Солдати тренуються під час військових навчань на півночі Тайваню в січні 2021 року

Я думаю, саме це має визначальне рішення. Йдеться більше про те, як Китай може відреагувати. Це радше страх через те, що може статися з Китаєм і як це може насправді змінити картину, а не через будь-які санкції.

Це підводить мене до повідомлення про екстрену нараду, яку провів Народний банк Китаю щодо дій у разі запровадження санкцій проти Китаю. Нам відомо лише про поодинокі витоки інформації стосовно цієї зустрічі, тому важко дізнатись, що вони обговорювали; але наявні витоки дають мені відчуття, що насправді на нараді не йшлося про вторинні санкції. Я думаю, що Китай справді схвильований тим, що станеться, якщо Пекін щось вдіє проти Тайваню.

Після прочитання цих витоків стає зрозуміло, що це більше стосується захисту валютних резервів Китаю. Це означає, що країна фактично готується до російського сценарію, але на «стероїдах», тому що валютні резерви Китаю у багато разів більші за російські.

Увесь світ зараз робить висновки із реакції Заходу на вторгнення Росії. Китай навіть завчасно реагує

Хвилювання з цього приводу справді можуть змусити Китай ухвалити рішення, які можуть щось означати для світу, наприклад, почати відмовлятися від державних облігацій США. Отже, це опосередковано пов’язано з війною в Україні, але не є прямим наслідком. Я думаю, що важливо взяти до уваги, що увесь світ зараз робить висновки із реакції Заходу на вторгнення Росії. Китай навіть завчасно реагує, спираючись на засвоєні під час війни в Україні уроки.

– Очевидно, що майбутнє дуже важко передбачити, але яким є ймовірний прогноз щодо того, що ми можемо очікувати від Китаю в економічному плані й його відносин з Росією в майбутньому?

– Я думаю, що Китай продовжить приймати запобіжні, ізоляційні рішення. Ми вже бачили приклад із проєктом «Золотий щит», який блокує інтернет. Також ми помітили посилення заходів, пов’язаних із торговельною війною зі Сполученими Штатами, яка почалася за адміністрації президента США Дональда Трампа.

Пекін вже створив бар’єри, але цей процес прискорився через Трампа, а потім через COVID-19, потім через війну в Україні, а потім знову через COVID-19 у Китаї. Не думаю, що ми спостерігатимемо зміни цієї тенденції. Якби мене попросили дати пораду уряду Китаю (я не думаю, що це станеться) щодо того, що робити для зменшення ризику санкцій, я б сказала робити протилежне тому, як вони чинять зараз. Вони повинні збільшувати свою взаємозалежність, тому що це їхні важелі впливу на Захід. Те, що вони навіть не розглядають це в такий спосіб, можна пояснити вкоріненням цього ізоляційного типу мислення.

На екрані демонструється східний маршрут під час офіційної церемонії початку постачання російського природного газу до Китаю через газопровід «Сила Сибіру» на чорноморському курорті Сочі в грудні 2019 року

На екрані демонструється східний маршрут під час офіційної церемонії початку постачання російського природного газу до Китаю через газопровід «Сила Сибіру» на чорноморському курорті Сочі в грудні 2019 року

Це нагадує мені Росію, яка також має подібне мислення. Це робить її стратегічним партнером, але випадково. Пекін і Москва бачать світ подібним чином, що й зблизило їх, але, я вважаю, важливо зазначити, що подібні випадкові партнерські відносини тривають недовго, особливо якщо поглянути на історію Росії та Китаю. Низка умов, які зробили їх партнерами, може змінитися з часом, і коли для цього врешті-решт настане час, ці умови можуть змінитися дуже швидко. Я думаю, що Росія і Китай неминуче будуть ближчими один до одного, але не з власного вибору. Це дружба з необхідності, а не через бажання. Вони опинилися у подібних обставинах, і я навіть не хочу сказати, що вони були вимушені у них опинитись, це переважно пов’язано з їхнім баченням світу.

І для Заходу, я думаю, важливо зрозуміти причини, тому що, крім Китаю та Росії, є багато інших країн, які спостерігають, хто може почати почуватися так само.



Джерело

Translate »