Історія Маріуполя: від заснування до «Азовсталі»


Ми напевно не знаємо, як і коли завершиться відбиття російської агресії, але вже напевно можемо сказати, що героїчна оборона обложеного Маріуполя, евакуація звідти мирних жителів, надзвичайний героїзм і стійкість захисників заводу-фортеці «Азовсталь» – це одна з найславетніших і водночас найтрагічніших сторінок цієї війни.

Про історію Маріуполя – Міста Марії – про те, як воно виникло і розвивалося, «Історична Свобода» поговорила з маріупольським істориком Вадимом Коробкою, якому в 20-х числах березня вдалося виїхати з оточеного міста, і зараз він – на вільній українській території.

­­­– Є дві версії про те, як виник Маріуполь. Одна з них, що греки, переселенці з Криму, заснували це місто. Інша версія каже, що насправді на місці, де постав Маріуполь, ще до приїзду греків, існували українські слободи, а греки, так би мовити, підселилися до них. Ці дві версії стикуються між собою чи заперечують одна одну?

Версія офіційна – до переселення православних християн з Криму на терени Приазов’я було закладене місто Павлівськ в 1778 році. Офіційна теорія ігнорує попередній розвиток краю

– Найбільш затяті прибічники версій намагаються заперечити одна одну. Але можна говорити навіть про три версії. Є ще одна версія – офіційна. Вона полягає ось у чому. Що до переселення православних християн з Криму на терени Приазов’я було закладене місто Павлівськ. Це трапилося в 1778 році. І провідну участь у цьому брав губернатор Азовської губернії Василь Чертков. Саме з 1778 року ведеться відлік історії міста.

Ця офіційна теорія ігнорує попередній розвиток краю. Вона витікає з імперського міфу про імперське походження більшості населених пунктів сходу і півдня України.

Пам’ятний знак козакам-запорожцям у козацькому сквері Маріуполя, 2012 рік
Пам’ятний знак козакам-запорожцям у козацькому сквері Маріуполя, 2012 рік

Пам’ятний знак козакам-запорожцям у козацькому сквері Маріуполя, 2012 рік

Утворення осілого поселення пов’язане з заснування українськими козаками селища Кальміус. Ймовірно, це сталося 1746 року. «Біля Кальміусу козаки стали своєю паланкою»

Загалом утворення міста – це не одномоментний акт. І треба враховувати всі чинники. Утворення осілого поселення на теренах, де розвивався Маріуполь, пов’язане з заснуванням українськими козаками селища Кальміус на правому березі річки Кальміус біля її впадіння в Азовське море. Ймовірно, це сталося 1746 року. Є документи, які свідчать про те, що «біля Кальміусу козаки стали своєю паланкою». Паланка – це ставка запорізького полковника, який несе перед кошем відповідальність за певну адміністративно-територіальну одиницю. Так от, Кальміус, Кальміуська паланка Вольностей Війська Запорозького Низового стала осередком заселення і господарського освоєння Північного Приазов’я. В першу чергу це був риболовецький промисел.

Маріполь до повномасштабної атаки Росії

Маріполь до повномасштабної атаки Росії

– А що ж тоді змінилося з появою греків? Саме місто все-таки з ними пов’язане.

Переселення розпочалося 1778 року і завершилося 1780-го. Це була пістрява в етнічному плані спільнота

– З появою греків відбулася певна демографічна революція. Ці люди були з Криму виведені насильно імперським урядом. Це переселення розпочалося 1778 року і завершилося 1780-го. Їх поселили на місці Маріуполя, і навколо Маріуполя виникло ще більше двадцяти сіл. Це була пістрява в етнічному плані спільнота.

– Тобто, це були не греки? А хто?

Більшість православних Кримського ханату. Маріупольські греки – це попервах станово-конфесійна територіальна спільнота, а згодом це етнічна спільнота

– Не можна сказати, що це зовсім не греки. Але там були всі православні або більшість православних Кримського ханату. Це населення прийшло в Крим в ході різних переселень, включаючи переселення готів в V столітті. Вони говорили на діалектах грецької і татарської мов. В числі переселенців, яких йменували «маріупольськими греками», були волохи і грузини. Насправді маріупольські греки – це попервах станово-конфесійна територіальна спільнота, а згодом це етнічна спільнота.

Головними привілеями маріупольських греків було те, що вони були позбавлені рекрутчини, сільські жителі, кожна особа чоловічої статті, отримували до 30 десятин землі і були позбавлені сплати подушного податку. Таким чином можна сказати, що маріупольські греки були напівпривілейованим станом.

Маріполь до повномасштабної атаки Росії

Маріполь до повномасштабної атаки Росії

Маріупольські греки були позбавлені рекрутчини, сільські жителі отримували до 30 десятин землі і були позбавлені сплати подушного

– І це вони отримали схвалення на заснування Маріуполя?

– Ні. Це певний міф стосовно заснування міста. Місто вважали, що вже існує, куди їх переселяють. У законодавчих документах не зазначено, що от саме переселенці засновують місто. Але трапилося так, що завдяки їх переселенню в гирлі Кальміусу виник потужний населений пункт.

Вадим Коробка

Вадим Коробка

До речі, переселені православні християни з Криму – це були чабани, садоводи. А рибальство – це була та галузь, якою на початку займалися, як писали в документах, «малороси» – українці. І до початку ХІХ століття продукція рибальства була головною. На початку ХІХ століття Маріуполь стає містом, з якого за кордон починають вивозити збіжжя.

– В старій частині Маріуполя, крім Грецької, є ще вулиця Італійська. Італійці там теж були?

– Назва «Італійська» – це в значній мірі данина наявності в місті чималої громади римо-католиків. Вони пустили коріння в Маріуполі, починаючи з 1820-х років. Почасти це були італійці. Про це свідчать прізвища італійських купців. Але частково це були слов’яни з австрійських провінцій Адріатичного узбережжя. Торговельні фірми італійські в Маріуполі процвітали десь до 1850-х років.

На початку ХІХ століття Маріуполь стає містом, з якого закордон починають вивозити збіжжя

А пізніше справи пішли на спад, і велика частина власників цих фірм залишилася Маріуполь. Але вони встигли заснувати і збудувати в Маріуполі римо-католицький храм. Цю церкву до її руйнації в 1930-х роках маріупольські старожили називали «Італійською». То ж вулиця Італійська десь так стосується Італії, як і узагальнена назва місцевих греків.

Італійці не становили в Маріуполі значної спільноти. До речі, за відомостями на 1910 рік найбільш чисельну громаду становили православні Маріуполя – більше 42 тисяч. Юдеї становили більше 5,5 тисяч, а римо-католики – десь 1 800 осіб.

На 1910 рік православні Маріуполя – більше 42 тисяч, юдеї – 5,5 тисяч, а римо-католики – 1 800 осіб

– А як взагалі розвивався Маріуполь?

– Соціально-економічний розвиток Маріуполя в першій половині ХІХ століття був загальмований.

– Чому? Ви ж кажете, що експорт збіжжя відбувався через порт. А це такий бізнес, який сприяє розвитку.

– Порт був у гирлі Кальміусу. Це дуже мілководне місце. І тому зерно звантажували на човни, а потім перевантажували на великі судна, що стояли на рейді.

Старий порт Маріуполя в гирлі Кальміусу

Старий порт Маріуполя в гирлі Кальміусу

Мілководний порт не сприяв розвитку Маріуполя. Міська каса, міський бюджет був дуже бідний. І більше 15 років йшлося про будівництво мостової і набережної до цього порту у гирлі Кальміусу. І всі були задіяні: і таганрозький градоначальник, і катеринославський губернатор, і генерал-губернатор Воронцов, і міністр внутрішніх справ, і навіть справа дійшла до імператора Миколи І.

Нарешті було дозволено брати півкопієчний збір з товарів, що ввозяться і вивозяться з Маріуполя. І завдяки цьому накопичили певну суму, щоб погасити кредит, який взяла Маріупольська міська дума. До речі, кредит брали в одеській касі, яка не страждала на дефіцит завдяки тому, що в Одесі був глибоководний порт і система порто-франко – безмитна торгівля.

Базарна площа Маріуполя, кінець ХІХ століття

Базарна площа Маріуполя, кінець ХІХ століття

У другій половині ХІХ століття, з проведенням великих реформ розвиток Маріуполя пришвидшився. Це було пов’язано з промисловою революцією, зі скасуванням кріпацтва, з тим, що міста отримали самоврядування. З введенням міської реформи 1870 року міське самоврядування отримало самостійність в утриманні коштів, у доходах і видатках.

– А чим завершилася історія з портом? Коли модернізували цей мілководний порт?

– Порт не модернізували докорінним чином, а в 1887 році збудували новий глибоководний порт за межами міста. Ця територія увійшла до складу Маріуполя вже в радянський час.

Крани Маріупольського морського торговельного порту, квітень 2021 року

Крани Маріупольського морського торговельного порту, квітень 2021 року

– Візитна картка Маріуполя – це металургія. А коли Маріуполь став містом металургів?

У другій половині 1890-х у Маріуполі збудували два металургійних заводи: «Нікополь» і «Російський Провіданс»

– Перша спроба будівництва заводу була невдалою. Це сталося ще в 1870-х роках. В цей час міська дума Маріуполя виділила безкоштовно ділянку землі на території міста для будівництва Джоном Юзом металургійного заводу. Але справа далі цього рішення не пішла. А от у другій половині 1890-х років у Маріуполі на землях міської громади збудували два металургійних заводи: «Нікополь» і «Російський Провіданс». До будівництва останнього мав стосунок відомий український патріот і меценат Олексій Алчевський. З цього часу Маріуполь перетворюється на потужний центр металургії на півдні України.

Будівництво заводів стало можливим завдяки тому, що в 1882 році до Маріуполя підвели залізницю і збудували глибоководний порт.

Аглофабрика ММК ім. Ілліча (2018 рік)

Аглофабрика ММК ім. Ілліча (2018 рік)

– Тобто розвиток міста – це у значній мірі завдяки розвитку комунікацій?

– Саме так, розвиток комунікацій.

Маріупольський грек Феоктист Аврамович Хартахай брав безпосередню участь у похованні Тараса Шевченка у Санкт-Петербурзі, виголосив українською мовою прощальну промову, і всі подумали, що це українець

Хотів би сказати про одного цікаву людину, яка походила з Маріуполя – це Феоктист Авраамович Хартахай, маріупольський грек. Він брав безпосередню участь у похованні Тараса Шевченка у Санкт-Петербурзі на Смоленському кладовищі. Там Хартахай виголосив українською мовою прощальну промову, і всі подумали, що це українець. А насправді це був маріупольський грек.

– А ці заводи «Нікополь» і «Російський Провіданс», то який з них тепер відомий як «Комбінат Ілліча»?

– Вони були об’єднані як один завод за радянських часів.

Аглофабрика ММК ім. Ілліча в Маріуполі (2018 рік)

Аглофабрика ММК ім. Ілліча в Маріуполі (2018 рік)
ММК ім. Ілліча, Маріуполь (2017 рік)

ММК ім. Ілліча, Маріуполь (2017 рік)

– Отже, з кінця ХІХ століття в Маріуполі є два металургійні заводи, відомі тепер як «Комбінат Ілліча». Чому в рамках радянської індустріалізації вирішили звести новий металургійний комбінат, відомий тепер як «Азовсталь»?

Радянська індустріалізація дуже зашкодила природі Маріуполя, природі Азовського моря. Маріуполь – це найкоротший шлях по морю залізної руди

– Радянська індустріалізація дуже зашкодила природі Маріуполя, природі Азовського моря. Це будівництво було заплановане, оскільки Маріуполь – це найкоротший шлях по морю залізної руди з Камиш-Бурунського родовища на Керченському півострові. Сюди ж можна було доставляти залізницею необхідне для металургійного виробництва вугілля з Донецького басейну. Для прийому залізної руди, що доставлялася морем, було створено спеціальний порт металургійного заводу, який почав будуватися в 1930 році. У 1933 році було видано перший чавун, а в 1935 році збудований мартенівський цех, який давав сталь.

Комбінат «Азовсталь» в Маріуполі (2018 рік)

Комбінат «Азовсталь» в Маріуполі (2018 рік)

– А в чому різниця спеціалізації «Комбінату Ілліча» й «Азовсталі»?

Бомбосховища на «Азовсталі»: СРСР повсякчас готувався до війни, щоб забезпечити безперервне функціонування металургійного виробництва

– На той момент, коли тільки збудували «Азовсталь», великої різниці не було. Але згодом у повоєнний час розгалужується виробництво, будуються нові цехи. Наприклад, рейкобалочний цех, що випускав одні з найкращих рейок для залізниць в Європі; конверторний цех, електросталеплавильний цех. Крім того, з’явилися й бомбосховища на «Азовсталі».

СРСР повсякчас готувався до війни: і перед Другою світовою війною, і потім. У повоєнний час була Холодна війна. І звели бомбосховища для того, щоб забезпечити безперервне функціонування металургійного виробництва.

Металургійний комбінат «Азовсталь» у Маріуполі, де тримають оборону українські бійці і по якому російські військові завдають постійних авіаційних та артилерійських ударів. 5 травня 2022 року

Металургійний комбінат «Азовсталь» у Маріуполі, де тримають оборону українські бійці і по якому російські військові завдають постійних авіаційних та артилерійських ударів. 5 травня 2022 року

З-поміж іншого збудували й тунелі, де зараз наші «азовці», де переховувалися мирні жителі. Ці тунелі були потрібні для прокладки силових кабелів, які витримували напругу в 10 тисяч вольт. А силові кабелі живили потужні агрегати підприємств. Ось так з’явилася можливість ховатися від обстрілів.

Обстріл металургійного комбінату «Азовсталь» в Маріуполі, де тримають оборону українські бійці і по якому російські військові завдають постійних авіаційних та артилерійських ударів. Скріншот з відео, яке оприлюднив полк «Азов» 5 травня 2022 року

Обстріл металургійного комбінату «Азовсталь» в Маріуполі, де тримають оборону українські бійці і по якому російські військові завдають постійних авіаційних та артилерійських ударів. Скріншот з відео, яке оприлюднив полк «Азов» 5 травня 2022 року

– Отже, з одного боку, наявність тунелів, а з іншого – об’єктів цивільної оборони, зумовили те, що в наш час саме «Азовсталь» стала фортецею.

Керівництво «Азовсталі» готувало сховище до ймовірних обстрілів. В тунелі заклали їстівні припаси та питну воду

– Так. Це одна з причин.

І ще справа в тому, що керівництво «Азовсталі», за свідченням генерального директора Енвера Цкітішвілі, поступово готувало сховище до ймовірних обстрілів. А 17-23 лютого поточного року в тунелі заклали їстівні припаси та питну воду. І це також обумовило те, щоб перетворити завод на фортецю і щоб там переховувалися мирні жителі.

Маріуполь, 2 травня 2022 року

Маріуполь, 2 травня 2022 року

Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого. Українські підрозділи чинять опір у приазовському місті вже третій місяць.

Станом на ранок 10 травня на території заводу «Азовсталь» у Маріуполі, окрім військових, залишаються щонайменше 100 цивільних жителів, заявив радник мера міста Петро Андрющенко. Він додав, що «це не зменшує щільності атак окупантів. Важка артилерія й авіація цілий день продовжували обстріли заводу. Спроби штурму по землі і далі виявляються невдалими. Тому знову місто чує канонаду».

7 травня міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук повідомляла, що всіх жінок, дітей та людей похилого віку з «Азовсталі» евакуювали. Водночас представники полку «Азов» 8 травня повідомили, що цивільні можуть лишатися під завалами, які немає можливості розібрати.

На «Азовсталі» також залишаються бійці батальйону «Азов» та морські піхотинці.

Президент Володимир Зеленський 8 травня заявив, що наразі Україна не має можливості розблокувати Маріуполь військовим шляхом. Таким чином Зеленський відповів на питання журналістів щодо закликів захисників заводу «Азовсталь» до евакуації. Він додав, що Київ намагається домогтися евакуації дипломатичним шляхом, і саме він дозволив вивезти із заводу цивільних. Натомість обговорювати коридор для військових Москва відмовляється. При цьому Україна залучила до переговорів представників Туреччини, Ізраїлю, Швейцарії, Франції, ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста.



Джерело

Translate »